БАЛАДА У БОЛГАРСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
Глава 2: БАЛАДА У БОЛГАРСЬКІЙ ПОЕЗІЇ 20-х РОКІВ
Глава 2: БАЛАДА У БОЛГАРСЬКІЙ ПОЕЗІЇ 20-х РОКІВ
У 20-ті роки в болгарській поезії відбувається різке розмежування сил і виникають три основні напрями її прогресивного розвитку: загальнодемократична поезія, пролетарська поезія та поезія соціалістичного реалізму. У ці роки соціальні протиріччя в країні сягли своєї межі та вилилися в перше в світі антифашистське повстання, яке відбулося у вересні 1923 року. Відзначаючи тяжке становище народних мас напередодні повстання, слід взяти до уваги три війни за одне десятиліття (I і II балканські та I світова війни), потім прихід до влади у 1923 р. фашистського уряду, репресії, політичний терор, погіршення економічного становища трудящих. Обставини поглиблюваної економічної та політичної кризи опосередковано впливає на літературний процес – у ньому немає єдності, у пошуках точки опори з’являється безліч шкіл і напрямів. У 20-ті роки балада – один із найпродуктивніших жанрів у болгарській поезії. Вона піддається впливу модерністських течій і долає їх, проявляючи тенденцію до реалістичного розвитку. Характерна риса балад 20-х рр. – відштовхування від романтичної балади XIX століття. Звідси прямий та асоціативний зв’язок із відомою баладою Х. Ботєва «Хаджи Дімітр» у творчості Т. Траянова, Г. Мілева, Н. Хрелкова та ін. Можна стверджувати, що баладі Х. Ботєва «Хаджи Дімітр» належить особлива роль у виникненні новаторських баладних творів. Будучи неперевершеним зразком романтичної героїки в болгарській поезії, цей твір слугвав відправною точкою для багатьох творців болгарського мистецтва XX століття в їхньому зверненні до проблематики революційної боротьби, трактуванні героїчного та трагічного. Ботєвський мотив «Хаджи Дімітра» простежується в цій главі в баладних творах Т. Траянова і Г. Мілева.
Глава 3: БАЛАДА У БОЛГАРСЬКІЙ ПОЕЗІЇ КІНЦЯ 20-Х ТА У 30-ТІ РОКИ
Літературний процес у Болгарії 30-х років відзначений затвердженням соціалістичного реалізму. Подальшого розвитку та оновлення зазнає баладний жанр. Помічено, що особливий розквіт баладної творчості припадає на епохи революційних бур і національних лих в історії слов’янських народів. Цілком очевидно, що трагічні події в житті болгарського народу вплинули на зміст баладних творів цих років. Героїчна тематика стає центральною і отримує філософське узагальнення в баладах вересневої поезії. Проявом специфіки жанрового розвитку балад 20-х рр. слід вважати також виникнення ліричного різновиду, який посідає провідні позиції і в літературі 30-х рр. В її становленні наступна після вересневої поезії вершина з’являється у другій половині 30-х років і насамперед у творчості Н. Вапцарова, поета трагічної долі та надзвичайно гострого світовідчуття. Політична ситуація в країні напередодні фашистської агресії характеризується наступом правих сил, що підтримують Німеччину. У 20-30-ті роки в Болгарії триває неухильний спад економіки, часто змінюються реакційні уряди, погіршується становище трудящих мас. У цей час міцніє згуртованість й організованість робітничого класу, керованого Комуністичною партією, активізуються революційні виступи пролетаріату, підвищується авторитет партії робітників і селян серед усіх верств демократично налаштованого населення, що сприяє посиленню позицій Комуністичної партії та її впливу у всіх сферах суспільного життя. Встановлення фашистського режиму в Болгарії призвело до трагедії придушення Вересневого повстання, крах фашистської ідеології в європейському масштабі – до розв’язування Другої світової війни та войовничого наступу на ідеали гуманізму.